Невидимі маркери метаболічного синдрому у ліпідограмі: діагностична цінність холестерину, не пов’язаного з ЛПВЩ
Чому метаболічний синдром часто залишається непоміченим?
Метаболічний синдром (МС) є поєднанням кількох взаємопов'язаних порушень обміну речовин, що прискорюють розвиток атеросклерозу та підвищують ризик інфаркту, інсульту і цукрового діабету 2 типу.
Відповідно до критеріїв NCEP ATP III та IDF, діагноз МС встановлюють за наявності щонайменше трьох із п'яти ознак.
1. Абдомінальне ожиріння (обхват талії - ОТ):
• Чоловіки: > 102 см.
• Жінки: > 88 см.
2. Підвищений рівень тригліцеридів (ТГ):
• ТГ ≥1,70 ммоль/л або специфічне лікування цього порушення ліпідного обміну
3. Знижений рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ):
• Чоловіки: < 1,0 ммоль/л (40 мг/дл)
• Жінки: < 1,3 ммоль/л (50 мг/дл) або специфічне лікування цього порушення ліпідного обміну
4. Підвищений артеріальний тиск:
• АТ: ≥ 130/85 мм рт. ст. або специфічне лікування при гіпертензії
5. Підвищений рівень глюкози в плазмі натще:
• ≥5,6 ммоль/л (100 мг/дл) або специфічне лікування, що впливає на рівень глюкози натще (ЦД2).
Два з п'яти критеріїв МС характеризують порушення ліпідного обміну — підвищення ТГ і зниження ХС ЛПВЩ. Проте цього недостатньо для оцінки всіх атерогенних змін.
Чому стандартної ліпідограми недостатньо?
Для МС характерне одночасне підвищення рівня ТГ, зниження концентрації холестерину ЛПВЩ та збільшення кількості дрібних щільних часток ЛПНЩ й інших атерогенних ліпопротеїнів – так звана атерогенна ліпідна тріада.
Навіть за нормального рівня загального холестерину або ЛПНЩ пацієнт може залишатися у групі високого серцево-судинного ризику. Саме тому ліпідограму слід оцінювати комплексно, а не за окремими показниками.
| Показники | Діапазон значень |
|---|---|
| total-C (Загальний холестерин) |
Показник до 5 ммоль/л вважається нормою. Рівень < 4,0 ммоль/л (< 155 мг/дл) розглядається як ідеальний показник відсутності ризику. Екстремально високий рівень загального холестерину > 8.0 ммоль/л (> 310 мг/дл) — автоматично відносить пацієнта до категорії високого ризику і вимагає активного лікування. |
| TG (ТГ) |
Показник < 1.7 ммоль/л (< 150 мг/дл) вважається маркером нижчого серцево-судинного ризику при умові здачі крові натще. Якщо біоматеріал здано "без голодування", то при ТГ ≥4,5 ммоль/л або ліпемії — повторити аналіз натще. |
| LDL-C (ЛПНЩ) |
Цільовий рівень при високому ризику < 1,8 ммоль/л (< 70 мг/дл) та < 3,0 ммоль/л (< 116 мг/дл) при низькому ризику. |
| HDL-C (ЛПВЩ) |
> 1.0 ммоль/л для чоловіків; > 1.2 ммоль/л для жінок. |
| non-HDL-C (холестерин не пов'язаний з ЛПВЩ) |
Орієнтовні норми залежать від індивідуального серцево-судинного ризику. |
Комплексний підхід особливо важливий для пацієнтів із МС, ожирінням або цукровим діабетом, у яких стандартний розрахунок холестерину ЛПНЩ не завжди відображає реальний серцево-судинний ризик. Однією з причин недооцінки є обмеження формули Фрідевальда: при рівні ТГ понад 4,5 ммоль/л розрахунок ЛПНЩ стає неточним.
Холестерин не-ЛПВЩ
Якщо стандартний розрахунок ЛПНЩ не завжди відображає реальний атерогенний ризик, виникає логічне запитання: який показник дозволяє оцінити сумарний атерогенний потенціал крові?
Таким показником є холестерин, не пов'язаний із ЛПВЩ (non-HDL-C). Це не окремий лабораторний тест, а розрахунковий показник, який отримують зі стандартної ліпідограми.
На відміну від ЛПНЩ, non-HDL-C враховує холестерин усіх атерогенних ліпопротеїнів:
- ЛПНЩ;
- ЛПДНЩ;
- ЛППЩ;
- ремнантів ліпопротеїнів;
- ліпопротеїну(а).
Таким чином non-HDL-C точніше характеризує загальне атерогенне навантаження на судини та краще відображає залишковий серцево-судинний ризик у пацієнтів із МС.
Цільові значення non-HDL-C визначаються індивідуально залежно від категорії серцево-судинного ризику.
| Категорія ризику | Цільовий рівень non-HDL-C | Пацієнти |
|---|---|---|
| Низький/Помірний | < 3.4 ммоль/л | Молоді люди без зайвої ваги та шкідливих звичок. |
| Високий | < 2.6 ммоль/л | Люди з ожирінням, дуже високим тиском або діабетом. |
| Дуже високий | < 2.2 ммоль/л | Пацієнти з перенесеним інфарктом, інсультом або важким діабетом. |
Коли визначення non-HDL-C є найбільш інформативним?
Не кожен пацієнт потребує розширеної оцінки ліпідного профілю. Проте існують клінічні ситуації, коли саме non-HDL-C дозволяє точніше оцінити атерогенний потенціал крові, наприклад, у пацієнтів із:
- підвищеним рівнем тригліцеридів;
- цукровим діабетом або МС;
- ожирінням;
- дуже низькими цільовими рівнями ЛПНЩ під час лікування.
Чому варто оцінювати non-HDL-C?
Показник легко інтегрувати у повсякденну лабораторну практику, адже він:
- Розраховується автоматично із стандартної ліпідограми і не потребує додаткових реагентів.
-
Холестерин не‑ЛПВЩ = Загальний холестерин − ЛПВЩ
- Може визначатися незалежно від прийому їжі.
- Сучасні європейські рекомендації допускають забір крові не натщесерце.
- Враховує ремнантні ліпопротеїни, концентрація яких зростає після їжі та при МС.
- Зберігає діагностичну точність навіть при високому рівні тригліцеридів.
Для лабораторій, які впроваджують сучасні підходи до оцінки метаболічного ризику, важливо не лише точно визначати показники ліпідного профілю, а й правильно їх інтерпретувати.
Детальніше про комплексні рішення для програм кардіометаболічного скринінгу, що включають обладнання, реагенти та готові рішення для виконання ліпідограм, — у програмі Скринінг здоров'я 40+.
Зв'яжіться з нами, і ми допоможемо підібрати рішення, яке відповідатиме потребам саме вашої лабораторії.
