Вітамін D і розсіяний склероз
Останніми роками в медичній літературі активно обговорюють вплив дефіциту вітаміну D на розвиток розсіяного склерозу. Увагу до цієї теми привернули епідеміологічні спостереження. Захворювання частіше трапляється в регіонах, розташованих далі від екватора, де нижча сонячна експозиція і, відповідно, менший природний синтез вітаміну D у шкірі.
Це не означає, що дефіцит вітаміну D є прямою причиною розсіяного склерозу. Він є лише одним із можливих чинників, що впливають на імунну регуляцію. Розглянемо, які механізми можуть пояснювати цей зв’язок.
Чому вітамін D взагалі пов’язують із розсіяним склерозом
Розсіяний склероз є демієлінізуючим захворюванням центральної нервової системи. У центрі процесу – пошкодження мієліну, оболонки навколо аксонів нейронів, яка забезпечує швидке проведення нервового імпульсу.
Для даного огляду важлива не вся клінічна картина захворювання, а його імунна основа. При розсіяному склерозі активовані T-клітини можуть долати гематоенцефалічний бар’єр, розпізнавати компоненти мієліну як мішень і запускати запалення в центральній нервовій системі.
Після активації T-клітини виділяють прозапальні цитокіни, зокрема IL-1, IL-6, TNF-α та IFN-γ. Ці сигнали підсилюють запалення, змінюють проникність гематоенцефалічного бар’єра та полегшують залучення нових імунних клітин. До процесу долучаються B-клітини й макрофаги, що посилює ушкодження мієліну та олігодендроцитів.
Вітамін D як регулятор імунної відповіді
Активна форма вітаміну D взаємодіє з рецептором VDR, який є в багатьох клітинах імунної системи. Через цей механізм вона впливає на експресію генів, пов’язаних із запаленням та імунною відповіддю.
Вітамін D, VDR та вплив на експресію генів
VDR працює як транскрипційний фактор. Після зв’язування з активною формою вітаміну D він утворює комплекс із RXR-рецептором і взаємодіє з регуляторними ділянками ДНК, змінюючи активність генів, пов’язаних із презентацією антигенів, запаленням, диференціацією імунних клітин і механізмами толерантності.
Вітамін D, Th1, Th17 і Treg та зміна імунного балансу
Вітамін D здатний пригнічувати диференціацію прозапальних Th1- та Th17-клітин, які відіграють ключову роль у розвитку автоімунного запалення при розсіяному склерозі. Одночасно він підтримує розвиток регуляторних T-клітин (Treg), що допомагають зберігати імунну толерантність до власних тканин.
Вітамін D та цитокіновий профіль
Для активної форми вітаміну D описане зниження продукції таких прозапальних медіаторів, як IFN-γ, IL-17, IL-2 та TNF-α, а також посилення синтезу протизапальних цитокінів, зокрема IL-10. Саме тому дефіцит вітаміну D розглядають не лише як метаболічну проблему, а й як потенційний фактор, що може впливати на баланс між прозапальними та регуляторними механізмами імунної системи.
Дендритні клітини
Окремо описують вплив активної форми вітаміну D на дендритні клітини. Вона може пригнічувати їх дозрівання і зменшувати експресію молекул, необхідних для ефективної презентації антигенів T-лімфоцитам. У результаті може знижуватися ймовірність надмірної активації автореактивних T-клітин.
Діагностика розсіяного склерозу і маркери ушкодження
25(OH)D не є маркером діагностики розсіяного склерозу. Діагностичний маршрут базується на клінічній оцінці, МРТ головного та спинного мозку, дослідженні спинномозкової рідини, зокрема олігоклональних смугах, і виключенні інших захворювань зі схожими проявами.
Додаткові лабораторні маркери допомагають у диференціації. Наприклад, AQP4-IgG та MOG-IgG використовують для відмежування розсіяного склерозу від NMOSD і MOG-асоційованих розладів.
Окремий напрям – оцінка нейроаксонального ушкодження. Для цього досліджують нейрофіламент легкого ланцюга, NfL. Він не є специфічним маркером розсіяного склерозу, але відображає факт ушкодження аксонів і тому важливий у ширшому контексті нейрозапалення та нейродегенерації.
Повертаючись до вітаміну D, він не підтверджує і не виключає розсіяний склероз. Але контроль 25(OH)D може бути корисним для виявлення дефіциту та корекції недостатності в межах супроводу пацієнта. Для лабораторій це означає потребу в стабільному рішенні для визначення 25(OH)D у рутинній практиці.
